Бетонною сумішшю називають раціонально підібрану і ретельно перемішану суміш компонентів бетону до початку процесів схоплювання і твердіння. Склад бетонної суміші визначають, виходячи з вимог до самої суміші і до бетону.
Основною структуроутворюючою складовою в бетонній суміші є цементне тісто.
Незалежно від виду бетону бетонна суміш повинна задовольняти двом основним вимогам:
легко укладатися, відповідно до застосованого способу ущільнення;
зберігати при транспортуванні і укладанні однорідність, досягнуту під час приготування.
При дії зростаючого зусилля бетонна суміш спочатку зазнає пружної деформації, і коли подолана структурна міцність, вона тече подібно в'язкій рідині. Тому бетонну суміш називають пружно-пластично-в'язким тілом, що володіє властивостями твердого тіла і спавжньої рідини.
Властивість бетонної суміші розріджуватися при механічних впливах і знову загускати в спокійному стані називається тиксотропією.
В залежності від застосовуваного виду заповнювачів бетони набувають специфічні властивості і в їх назви включається назва заповнювача. Легкі бетони на керамзитовому заповнювачі називають керамзитобетоном, на аглопориті - аглопоритобетоном і т.п. В окремих випадках, щоб підкреслити відмінну ознаку заповнювача, в назву бетону включають ті слова, що характеризують форму і розмір зерен.
На відміну від звичайних бетонів на великих заповнювачах існують дрібнозернисті бетони на дрібному заповнювачі - піску.
Бетони можуть значно змінювати свої властивості в залежності від прийнятих на виробництві способів виготовлення та ущільнення виробів і конструкцій. Так, на відміну від звичайного, широко поширеного способу ущільнення бетону вібрацією може застосовуватися пресування, вібропресування, гідровібропресування, укочування, вакуумування.
Властивості бетону можуть також змінюватися в залежності від умов твердіння (пропарювання, автоклавування) або їх додаткової подальшої обробки (просочення полімерами та ін.). Залежно від способів виготовлення бетонів їх називають пресованими, вібропресованими, вакуум-бетонамі, пропареними або автоклавними бетонами, бетонополімерамі і т. п.
Бетонополімери отримують шляхом просочення звичайних або спеціально підготовлених бетонів мономерами (наприклад, метілметакрілатом) з подальшим їх зміцненням в порах бетону. Таким технологічним прийомом можна отримувати високоміцні бетони, які добре працюють як на стиск, так і на розтягнення, повністю водонепроникні, з високою морозостійкістю та корозійною стійкістю.
Види бетонів
За призначенням бетони можна поділяти, виходячи зі специфіки їх роботи в будівлях і спорудах та основних функцій, які вони виконують при експлуатації, з урахуванням технологічних способів їх виготовлення, транспортування, укладання, ущільнення та умов твердіння, на наступні:
звичайні бетони, які використовуються для виробництва бетонних і залізобетонних конструкцій (фундаментні блоки, основи спеціальних будівель і споруд, панелі та плити покриттів і перекриттів, балки, колони;
ферми та інші опорні елементи будівель, монолітні споруди невеликих розмірів). Основними показниками звичайних бетонів є міцність на стиск і, в разі їх застосування в зовнішніх елементах будівельних конструкцій, морозостійкість;
легкі бетони для огороджувальних конструкцій (блоки та панелі зовнішніх стін і цоколів, а також монолітний легкий бетон для промислових і цивільних будівель). Такі бетони повинні мати низьку теплопровідність і водночас бути досить міцними та морозостійкими;
гідротехнічні бетони для будівельних конструкцій, що працюють в прісній або морській воді (греблі, портові споруди, облицювання каналів, елементи шлюзів, водопровідно-каналізаційні системи та ін.). Зазначені бетони повинні мати високу щільність, яка гарантує водонепроникність (в зоні змінного рівня вод), морозостійкість, міцність, корозійну і навігаційну стійкість. При бетонуванні великих масивних споруд до гідротехнічного бетону пред'являється ще й вимога зниженого тепловиділення при твердінні;
дорожні бетони, до яких також можна віднести бетони для підлог і аеродромних покриттів. Вони повинні мати високу зносостійкість і морозостійкість, забезпечувати хороше зчеплення шин з поверхнею бетону;
жаростійкі бетони, які використовуються для футерування агрегатів, що працюють при високих температурах. Ці бетони не повинні руйнуватися при тривалому впливі високих температур, повинні мати невеликі усадкові деформації (не утворювати тріщин при нагріванні) і добре чинити опір дії агресивного газового середовища і розплавів;
кислотостійкі бетони призначені для будівельних споруд хімічної промисловості та підприємств спеціального призначення з підвищеним вмістом кислотних парів. Кислотостійкі бетони повинні витримувати тривалий вплив кислот без видимих ознак корозії їх поверхні;
бетони для біологічного захисту від радіоактивних випромінювань поділяються на: особливо важкі та гідратні. Перші призначені для захисту від гамма-випромінювань, гідратні - від нейтронів, причому останні повинні у великій кількості містити в хімічно зв'язаному стані легкі ядра водню, що ефективно поглинають при зіткненні енергію нейтронів;
бетони електропровідні (бетел) досить добре пропускають електричний струм,та використовуються для нагрівання внутрішніх приміщень (у вигляді стінових панелей) та інших цілей;
бетони для зимового бетонування, що застосовуються при зведенні будівельних конструкцій в умовах низьких температур. Ці бетони відрізняються підвищеною екзотермією (виділенням теплоти), в результаті використання активних речовин, що в'яжуть і спеціальних добавок, що перешкоджають замерзанню бетонів до мінус 25°С;
товарні бетони та розчини виготовлені на автоматизованих заводах, звідки вони перевозяться споживачам на відстань до 20 км і більше. У зв'язку з цим бетонні суміші та розчини повинні мати підвищену життєздатність, щоб їх можна було використовувати на будівельному майданчику;
сухі бетонні та розчинні суміші для приготування розчинів і бетонів на будівельних майданчиках, що випускаються в розфасованому вигляді (в мішках) на спеціальних заводах.